Напевно - Відьма

[mokosha]

 Не кажи комусь що я відьма
Буде довго мені горіти
Я й без того душею бідна
І немає куди подітись

Світ зійшовся багряним клином
На блакитному клині неба
Я для тебе вітри зупиню
Не питай чому, бо не треба

Так вже сталось що я відьма
Тільки ти не кажи нікому
Я прийду як замовкнуть півні
Піду вранці о пів на сьому

Руки подихом відігрію
Охолоджу гарячі скроні
Хай не витримаю зомлію
Заховаю тебе від безсоння

Тільки вдень я прозора і чиста
Бо під сонцем я серцем гасну
Прийде грудень за падолистом
Прийде грудень, а я нещасна

А як я піду за край світу
Подарую тобі ікону
Ти забудь про те що я відьма
А згадаєш – мовчи до скону